1. Словник української мови в 11 томах

позаминулий

ПОЗАМИНУ́ЛИЙ, а, е. Який безпосередньо передує минулому (про який-небудь проміжок часу).

Сидячи на призьбі удвох з Улькою, згадували безтурботні дні позаминулого літа (Добр., Ол. солдатики, 1961, 156);

— Де ви були, Гайдай, позаминулої ночі? (Донч., V, 1957, 508).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаминулий — позамину́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позаминулий — -а, -е. Який безпосередньо передує минулому (про який-небудь проміжок часу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаминулий — ПОЗАМИНУ́ЛИЙ, а, е. Який безпосередньо передує минулому (про який-небудь проміжок часу). Сидячи на призьбі удвох з Улькою, згадували безтурботні дні позаминулого літа (С. Добровольський); – Де ви були, Гайдай, позаминулої ночі? (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах