1. Словник української мови в 11 томах

позамуровувати

ПОЗАМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Замурувати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Де були вікна, — позамуровував (Сл. Гр.);

// перен. Покрити льодом, інеєм шибки, вікна і т. ін.

Мороз малі віконця позамуровував (Мирний, І, 1949, 162);

// безос.

Тепло аж проситься в душу — тим щиріше, що вікна геть позамуровувало (Свидн., Люборацькі, 1955, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позамуровувати — позамуро́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позамуровувати — -ую, -уєш, док., перех. Замурувати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. || перен. Покрити льодом, інеєм шибки, вікна і т. ін. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позамуровувати — ПОЗАМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. 1. Наглухо закласти камінням або цеглою все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Де були вікна, – позамуровував (Сл. Б. Грінченка). 2. перен. Покрити льодом, інеєм шибки, вікна і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. позамуровувати — Позамуро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. позамуровувати — Позамуровувати, -вую, -єш гл. 1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував. 2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мир. ХРВ. 57. Мороз вікна позамуровував. Сим. 232. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Мир. Пов. І. 112. Словник української мови Грінченка