позапартійний
ПОЗАПАРТІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який існує поза партією, не пов’язаний з нею, не виражає інтересів якої-небудь партії.
Позапартійна фракція.
2. Який не має відношення до партії.
[Горицвіт:] Ти вибач, Петю, що я з позапартійними справами… (Корн., II, 1955, 307);
// Який не є членом партії; безпартійний.
— Комуністи, вперед, за мною. — І за ним пішли всі. П’ятеро комуністів, чотири комсомольці і двадцять шість позапартійних бійців (Рибак, Час.., 1960, 769).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позапартійний — позапарті́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- позапартійний — -а, -е. 1》 Який існує поза партіями, не пов'язаний з ними, не виражає інтересів якої-небудь партії. Позапартійна фракція. 2》 Який не має відношення до партії. || Який не є членом партії; безпартійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позапартійний — ПОЗАПАРТІ́ЙНИЙ, а, е. Який існує поза партією, не пов'язаний з нею, не виражає інтересів якої-небудь партії. [Горицвіт:] Ти вибач, Петю, що я з позапартійними справами... (О. Корнійчук); Позапартійна фракція в парламенті. Словник української мови у 20 томах
- позапартійний — Позапарті́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)