позапинаний
ПОЗАПИ́НАНИЙ а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позапина́ти.
Шатро всередині було позапинане килимами (Н.-Лев., III, 1956, 275);
Тютюновий дим заволікав усе навколо, збільшуючи морок кімнати, до якої і без того ледве пробивалося світло із кількох цілих шибок, позабиваних дошками та позапинаних ганчір’ям вікон (Досв., Вибр., 1959, 174);
// позапи́нано, безос. присудк. сл.
В хаті світиться, вікна позапинано смугастими завісками (Ле, Історія радості, 1947, 314).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позапинаний — позапи́наний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- позапинаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позапинати. || позапинано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позапинаний — ПОЗАПИ́НАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позапина́ти. Шатро всередині було позапинане килимами (І. Нечуй-Левицький); Тютюновий дим заволікав усе навколо, збільшуючи морок кімнати, до якої і без того ледве пробивалося світло із кількох цілих шибок... Словник української мови у 20 томах