1. Словник української мови в 11 томах

позаспілковий

ПОЗАСПІЛКО́ВИЙ, а, е: Позаспілко́ва мо́лодь — молодь, яка не перебуває в комсомолі; некомсомольці.

Слідом за комсомольцями потяглася до колгоспного двору й позаспілкова молодь, а за нею дехто і з старших придибав (Кучер, Прощай.., 1957, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаспілковий — позаспілко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позаспілковий — -а, -е. Який знаходиться поза спілками, не входить до їхнього складу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаспілковий — ПОЗАСПІЛКО́ВИЙ, а, е: Позаспілко́ва мо́лодь див. мо́лодь. Словник української мови у 20 томах