1. Словник української мови в 11 томах

позастиланий

ПОЗАСТИ́ЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позастила́ти.

Позастилані килимами й циновками нари чайхан нависали над ставком під яворами (Ле, Міжгір’я, 1953, 16);

// позасти́лано, безос. присудк. сл.

Підлогу позастилано ряднинками (Мик., Кадильниця, 1959, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позастиланий — позасти́ланий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позастиланий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позастилати. || позастилано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позастиланий — ПОЗАСТИ́ЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позастила́ти. Позастилані килимами й циновками нари чайхан нависали над ставком під яворами (Іван Ле); // позасти́лано, безос. пред. Підлогу позастилано ряднинками (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах