позастібуваний

ПОЗАСТІ́БУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до позасті́бувати.

— У мене хоч і вишита сорочка, а гудзики всі позастібувані. Я порядок знаю, — вихвалявся Андрій (Тют., Вир, 1964, 427).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позастібуваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до позастібувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позастібуваний — ПОЗАСТІ́БУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до позасті́бувати. – У мене хоч і вишита сорочка, а ґудзики всі позастібувані. Я порядок знаю, – вихвалявся Андрій (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах