1. Словник української мови в 11 томах

позатой

ПОЗАТО́Й, а́, е́, розм. Те саме, що позамину́лий.

Телицю ще позатого року власними руками одвів на податки (Ю. Янов., І, 1954, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позатой — позато́й займенник позаминулий розм. Орфографічний словник української мови
  2. позатой — ПОЗАТО́Й, а́, е́, розм. Те саме, що позамину́лий. Телицю ще позатого року власними руками одвів на податки (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах