1. Словник української мови в 11 томах

позаторішній

ПОЗА́ТОРІШНІЙ, я, є. Який був, стався, відбувся і т. ін. позаторік.

Буйні трави і запашні квіти ховали сліди позаторішніх боїв (Кач., Вибр., 1953, 146);

// Який безпосередньо передував минулому (про рік, пору року і т. ін.).

І треба ж, на біду, позаторішню весну Його [Мірошника] лихий поніс чогось за Десну (Греб., І, 1957, 69);

// Який залишився, зберігся з позаминулого року.

[Писар:] А свячена вода єсть у вас? [Завада:] Аякже! Я для бджіл держу ще позаторішню (Кроп., І, 1958, 413);

Літак приземлився просто в полі біля величезної скирти позаторішньої соломи (Голов., Тополя.., 1965, 8);

// Той самий, що й позаторік, позаминулого року й раніше; давній.

На нім [базарі] було кілька рундуків із красним крамом та позаторішньою сухою таранею (Досв., Вибр., 1959, 97).

◊ Поза́торі́шні ви́шкварки — щось не варте уваги, незначне, непотрібне.

— Толкуються [говорять]! Про що толкуються? Про позаторішні вишкварки!.. (Мирний, IV, 1955, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаторішній — поза́торішній прикметник позаторі́шній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позаторішній — -я, -є. Який був, стався, відбувся і т. ін. позаторік. || Який безпосередньо передував минулому (про рік, пору року і т. ін.). || Який залишився, зберігся з позаминулого року. || Той самий, що й позаторік, позаминулого року й раніше; давній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаторішній — ПОЗА́ТОРІШНІЙ, я, є. Який був, стався, відбувся і т. ін. позаторік, позаминулого року. Буйні трави і запашні квіти ховали сліди позаторішніх боїв (Я. Качура); // Який безпосередньо передував минулому (про рік, пору року і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. позаторішній — ма́сляні (поза́торі́шні) ви́шкварки, зневажл. Що-небудь незначне, не варте уваги; дрібниці. — За що ж його (сина) узяли? — А враг їх матір знає. За масляні вишкварки! (Панас Мирний); — Толкуються (говорять)! Про що толкуються? Про позаторішні вишкварки?.. Фразеологічний словник української мови
  5. позаторішній — Поза́торішній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. позаторішній — Позаторішній, -я, -є Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну. Греб. 383. Словник української мови Грінченка