1. Словник української мови в 11 томах

позатулюваний

ПОЗАТУ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позату́лювати.

Маленькі вікна позатулювані старими ряднами та драними хустками (Вас., II, 1959, 16);

Вікна в хаті старанно позатулювані (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позатулюваний — позату́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позатулюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позатулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позатулюваний — ПОЗАТУ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позату́лювати. Маленькі вікна позатулювані старими ряднами та драними хустками (С. Васильченко); Вікна в хаті старанно позатулювані (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах