1. Словник української мови в 11 томах

позатуляний

ПОЗАТУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позату́ляти.

Вікна були позатуляні матками (Головко, II, 1957, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позатуляний — позату́ляний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позатуляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позатуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позатуляний — ПОЗАТУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позатуля́ти. Вікна були позатуляні матками (А. Головко). Словник української мови у 20 томах