позатікати
ПОЗАТІКА́ТИ, а́є, док.
1. Підмокнути (про все або багато чого-небудь).
Погано стіжки складені, позатікали (Сл. Гр.).
2. Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину).
Розчином змазують поверхню виробу так, щоб він [розчин] позатікав у отвори (Стол.-буд. справа, 1957, 52).
3. Затекти (про руки, ноги).
Позатікали руки й ноги.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позатікати — позатіка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позатікати — -ає, док. 1》 Підмокнути (про все чи багато чого-небудь). 2》 Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину). 3》 Затекти (про руки, ноги). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позатікати — ПОЗАТІКА́ТИ, а́є, док. 1. Підмокнути (про все або багато чого-небудь). Погано стіжки складені, позатікали (Сл. Б. Грінченка). 2. Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину). Словник української мови у 20 томах
- позатікати — Позатікати, -каємо, -єте гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали. Харьк. у. Словник української мови Грінченка