1. Словник української мови в 11 томах

позаштатний

ПОЗАШТА́ТНИЙ, а, е.

1. Який не входить до штату; який складається з осіб, що не входять до штату.

Окружний, міський, районний комітет має позаштатних інструкторів (Статут КПРС, 1971, 22);

Позаштатні відділи, так само як і штатні, планують свою діяльність, виходячи з загального плану роботи партійного комітету (Ком., Укр., 11, 1962, 49).

Позашта́тне мі́сто (місте́чко), заст. — місто, містечко, які не мали адміністративного значення.

Глиняна, напівзанесена пісками Каховка, нічим не примітне позаштатне містечко Таврійської губернії, перетворювалось на час ярмарку в місто з стотисячним населенням (Гончар, Таврія, 1952, 32).

2. Не передбачений штатним розписом.

Позаштатна посада.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаштатний — позашта́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позаштатний — -а, -е. 1》 Який не входить до штату; який складається з осіб, що не входять до штату. Позаштатне місто (містечко) заст. — місто, містечко, яке не мало адміністративного значення. 2》 Не передбачений штатним розписом. Позаштатна посада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаштатний — Позаскладовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. позаштатний — ПОЗАШТА́ТНИЙ, а, е. 1. Який не входить до штату; який складається з осіб, що не входять до штату. Позаштатний відділ. 2. Не передбачений штатним розписом. Позаштатна посада. Словник української мови у 20 томах