позбиратися
ПОЗБИРА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. Зійтися, з’їхатися, злетітися і т. ін. в одно місце, докупи (про всіх або багатьох).
Позбиралися докупи Танцювать не баби — ступи (Гл., Вибр., 1951, 220);
— Уляно, чого там люди позбиралися?.. Може, щось треба їм? (Стельмах, І, 1962, 106);
У сільській бібліотеці позбирались читачі (Шпорта, Твої літа, 1950, 54);
// у що. Сходячись, з’їжджаючись, злітаючись і т. ін. докупи, розташуватися, згрупуватися якимсь способом (про всіх або багатьох).
Люди, покидавши худобу і позбиравшись у невеличкі гурточки, вели повільні, нудні розмови.., аби не проспати черги (Тют., Вир, 1964, 145).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позбиратися — позбира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- позбиратися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. Зійтися, з'їхатися, злетітися і т. ін. в одне місце, докупи (про всіх чи багатьох). || у що. Сходячись, з'їжджаючись, злітаючись і т. ін. докупи, розташуватися, згрупуватися якимсь способом (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позбиратися — ПОЗБИРА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. Зійтися, з'їхатися, злетітися і т. ін. в одне місце, докупи (про всіх або багатьох). Позбиралися докупи Танцювать не баби – ступи (Л. Глібов); – Уляно, чого там люди позбиралися?.. Може, щось треба їм? (М. Словник української мови у 20 томах