1. Словник української мови в 11 томах

позбувати

ПОЗБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Збути все або багато чого-небудь.

В її клункові були коралі та деяка одежина. Вона те все позбувала.. — та грошей було мало (Коцюб., І, 1955, 383);

Скрутно прийшлася година голодна: З осені хліб купували [люди]; Де товаряка, одежина годна, Все те на хліб позбували (Манж., Тв., 1955, 54);

Настя стала роздавати із скрині усе добро, яке було: ..і подушки, і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою і Наумову (Кв.-Осн., II, 1956, 95).

◊ Позбува́ти (позбу́ти) жир (жи́ру) див. жир¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позбувати — позбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позбувати — -аю, -аєш, док., перех. Збути все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позбувати — ПОЗБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Збути все або багато чого-небудь. В її клункові були коралі та деяка одежина. Вона те все позбувала .. – та грошей було мало (М. Словник української мови у 20 томах
  4. позбувати — позбува́ти / позбу́ти жир (жи́ру). Худнути. (Храпко:) Їй-Богу пострижу (Дуню)! Хай лиш там свого жиру позбуде (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  5. позбувати — Позбува́ти, -ва́ю, -єш гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв. Словник української мови Грінченка