позвозити
ПОЗВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех.
1. Звезти куди-небудь в одне місце все або багато чого-небудь, всіх або багатьох.
Косарів звідкільсь понаводив [Паценко] і покосив, і все до зілиночки у двір до себе позвозив (Гр., Без хліба, 1958, 138);
[Івасик:] Коней, татку, позганяли під одну повітку, все позвозили — сівалки і плуги… (Голов., Драми, 1958, 451).
2. Перемістити за допомогою транспорту згори вниз усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позвозити — позво́зити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позвозити — -ожу, -озиш, док., позвожувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Звезти куди-небудь в одне місце все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. 2》 Перемістити за допомогою транспорту згори вниз усіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позвозити — ПОЗВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., кого, що. 1. Звезти куди-небудь в одне місце все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Косарів звідкільсь понаводив [Паценко] і покосив, і все до зілиночки у двір до себе позвозив (Б. Словник української мови у 20 томах
- позвозити — Позвозити, -жу, -зиш гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти. Харьк. Словник української мови Грінченка