позв’язуваний

ПОЗВ’Я́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позв’я́зувати.

[Демид:] Хіба у нас плуг? Чорти батька зна що, а не плуг! Похряпаний, чепіги позв’язувані у десятьох місцях, повзун геть стерся (Кроп., III, 1959, 166);

— Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш, а що з вас за хлібороби, коли у вас плуги мотуззям позв’язувані! (Головко, II, 1957, 22).