1. Словник української мови в 11 томах

позеленити

ПОЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Док. до зелени́ти.

— Сюди-сюди! — гукав він на Галю, що мала було сідати прямо на траву, — позелените плаття (Мирний, IV, 1955, 142);

*Образно. Не жди весни, — святої долі! Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! (Шевч., II, 1963, 407).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позеленити — позелени́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позеленити — -ню, -ниш, док., перех. Док. до зеленити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позеленити — ПОЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, що. Док. до зелени́ти. – Сюди-сюди! – гукав він на Галю, що мала було сідати прямо на траву, – позелените плаття (Панас Мирний); * Образно. Не жди весни, – святої долі! Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. позеленити — Позеленити, -ню́, -ниш гл. Сдѣлать зеленымъ. Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить. Шевч. 654, Словник української мови Грінченка