позиційний
ПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях.
Почалась позиційна війна (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55).
2. Стос. до позиції (у 5 знач.).
У своїй книзі Петров обгрунтував ряд принципів позиційної гри, які лише через 50 років почали розроблятися шахістами Заходу (Перша книга шахіста, 1952, 7).
3. лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови).
Звук а в українській мові (як і російській та ін.) є комбінаторний, або позиційний, варіант фонеми а (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позиційний — позиці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- позиційний — -а, -е. 1》 військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. 2》 Стос. до позиції (у 5 знач.). 3》 лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови). Позиційна система числення мат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позиційний — ПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. Почалась позиційна війна (М. Шеремет). 2. Стос. до позиції (у 5 знач.). У своїй книзі Петров обґрунтував ряд принципів позиційної гри в шахи (з навч. літ.). 3. лінгв. Словник української мови у 20 томах
- позиційний — позиці́йний пов’язаний з позицією; п-а війна – система ведення військових дій, в якій переважає малорухлива боротьба зі зміцнених і розвинутих углиб фортифікаційних споруд; ¤ п-а система – система числення, заснована на тому... Словник іншомовних слів Мельничука
- позиційний — Позиці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)