1. Словник української мови в 11 томах

позлигуваний

ПОЗЛИ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позли́гувати.

Хрін [прізвище] на цю ніч і не поспускав їх [волів], стояли біля ясел позлигувані (Головко, II, 1957, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позлигуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позлигувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позлигуваний — ПОЗЛИ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позли́гувати. Хрін [прізвище] на цю ніч і не поспускав їх [волів], стояли біля ясел позлигувані (А. Головко). Словник української мови у 20 томах