1. Словник української мови в 11 томах

позлотистий

ПОЗЛОТИ́СТИЙ, а, е, рідко.

1. Те саме, що золоти́стий.

Столи накрити Людвіг-пан звелів Між липами, де сутінь позлотисту Мережали тонкі узори листу (Рильський, II, 1956, 52).

2. Те саме, що позоло́чений 2.

Коло дверей мисники з дорогим посудом: черлені миси й тарілки срібні, нюренберзькі позлотисті кубки, чарки та ще дещо (Гр., II, 1963, 532);

На ложі царськім позлотистім Я край Дідони задрімав (Зеров, Вибр., 1966, 424);

// Шитий золотом (про одяг).

Слуги в барвах [лівреях] позлотистих гуляють по ринку (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позлотистий — -а, -е, рідко. 1》 Те саме, що золотистий. 2》 Те саме, що позолочений 2). || Шитий золотом (про одяг). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позлотистий — ПОЗЛОТИ́СТИЙ, а, е, рідко. 1. Те саме, що золоти́стий. Столи накрити Людвіг-пан звелів Між липами, де сутінь позлотисту Мережали тонкі узори листу (М. Рильський). 2. Те саме, що позоло́чений... Словник української мови у 20 томах
  3. позлотистий — Позлотистий, -а, -е Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21. Словник української мови Грінченка