1. Словник української мови в 11 томах

позлішати

ПОЗЛІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати злішим.

В молодиці спочатку зніяковіло, а потім позлішало обличчя (Стельмах, II, 1962, 102);

— Ви їй не дуже вірте, — раптом розкрилися ширше, позлішали у Білограя очі (Мушк., Чорний хліб, 1960, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позлішати — позлі́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позлішати — -аю, -аєш, док. Стати злішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позлішати — ПОЗЛІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати злішим. В молодиці спочатку зніяковіло, а потім позлішало обличчя (М. Стельмах); – Ви їй не дуже вірте, – раптом розкрилися ширше, позлішали у Білограя очі (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах