1. Словник української мови в 11 томах

позмивати

ПОЗМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Змити бруд, плями і т. ін. скрізь або в багатьох місцях.

Як з камінних вулиць позмивав дощ останні плями крові і як на тисячних боєвищах [бойовищах] зацвіли утретє скромні волошки, я підвів голову і глянув навколо (Ірчан, II, 1958, 7).

2. Вимити, перемити все або багато чого-небудь.

Хати помазала [Ївга], столи, лавки позмивала (Кв.-Осн., II, 1956. 301);

Позмивати дітям голови.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позмивати — позмива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позмивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Змити бруд, плями і т. ін. скрізь або в багатьох місцях. 2》 Вимити, перемити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позмивати — ПОЗМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Змити бруд, плями і т. ін. скрізь або в багатьох місцях. Як з камінних вулиць позмивав дощ останні плями крові і як на тисячних боєвищах [бойовищах] зацвіли утретє скромні волошки... Словник української мови у 20 томах
  4. позмивати — позмива́ти помити (посуд, підлогу тощо)(ст): Мусіла позмивати гори тарелів після тої гостини (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. позмивати — Позмива́ти, -ва́ю, -єш гл. То-же, что и змити, но во множествѣ. Позмивай лави. Харьк. г. Позмивала дітям голови. Богодух. у. Словник української мови Грінченка