1. Словник української мови в 11 томах

позмінний

ПОЗМІ́ННИЙ, а, е. Який проводиться, здійснюється, відбувається по змінах (у 3 знач.).

Для неї [робітничої молоді] збудовано спеціальний просторий будинок, що дозволило організувати позмінне навчання (Рад. Укр., 24.ХІ 1956, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позмінний — позмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позмінний — -а, -е. Який проводиться, здійснюється, відбувається по змінах (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позмінний — ПОЗМІ́ННИЙ, а, е. Який проводиться, здійснюється, відбувається по змінах (у 3 знач.). Для неї [робітничої молоді] збудовано спеціальний просторий будинок, що дозволило організувати позмінне навчання (з газ.). Словник української мови у 20 томах