1. Словник української мови в 11 томах

позникати

ПОЗНИКА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Зникнути (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Небезпечним.. став зараз Сиваш, коли броди позникали під водою (Гончар, II, 1959, 428);

Старшокласники, хлопці й дівчата, розбрелись, позникали в зелених виноградних хащах (Гончар, Тронка, 1963, 5.0).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позникати — позника́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позникати — -ає, -аємо, -аєте, док. Зникнути (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позникати — ПОЗНИКА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Зникнути (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Небезпечним .. став зараз Сиваш, коли броди позникали під водою (О. Гончар); Старшокласники, хлопці й дівчата, розбрелись, позникали в зелених виноградних хащах (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах