1. Словник української мови в 11 томах

познущатися

ПОЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Док. до знуща́тися.

Вона шукає найменшої провини, щоб познущатися. Вона знає тільки одне — бити, бити в’язнів (Хижняк, Тамара, 1959, 187).

2. Наругатися, поглумитися з кого, чого-небудь.

Ах, що б він зробив усім тим, хто познущався над його честю, над його людською гідністю!.. (Добр.,0чак. розмир, 1965, 40);

Могилу придавили [опришки] зверху камінням і замаскували, щоб не знайшли її вороги та не познущалися над останками побратимів (Гжицький, Опришки, 1962, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. познущатися — познуща́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. познущатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Док. до знущатися. 2》 Наругатися, поглумитися з кого, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. познущатися — ПОЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Док. до знуща́тися. Вона шукає найменшої провини, щоб познущатися. Вона знає тільки одне – бити, бити в'язнів (А. Хижняк). 2. Наругатися, поглумитися з кого, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. познущатися — Познущатися, -щаюся, -єшся гл. Поиздѣваться. Словник української мови Грінченка