1. Словник української мови в 11 томах

позрубуваний

ПОЗРУ́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позру́бувати.

У їх хаті інша сім’я домувала, господарювала, у садочку позрубувані були старі дерева (Вовчок, І, 1955, 366).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позрубуваний — позру́буваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позрубуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позрубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позрубуваний — ПОЗРУ́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позру́бувати. У їх хаті інша сім'я домувала, господарювала, у садочку позрубувані були старі дерева (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах