1. Словник української мови в 11 томах

покал

ПОКА́Л, у, ч., діал. Заводь, затон, зарічок на Дніпрі.

От-от надійде час вечірнього качиного льоту. Михайло Іванович хвилюється: — Хоч би встигнути підскочити до якого-небудь покалу… (Рильський, Веч. розмови, 1964, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покал — пока́л іменник чоловічого роду заводь діал. Орфографічний словник української мови
  2. покал — ПОКА́Л, у, ч., діал. Заводь, затон, зарічок на Дніпрі. От-от надійде час вечірнього качиного льоту. Михайло Іванович хвилюється: – Хоч би встигнути підскочити до якого-небудь покалу... (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  3. покал — ЗА́ВОДЬ (невелика тиха затока або мілке місце на річці, озері), ЗАТО́Н, ПОКА́Л діал. В тому місці, де обвалився берег, утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (П. Словник синонімів української мови