покалятися
ПОКАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. Забруднитися чим-небудь.
— Ви трошки покалялися, та нічого. Яшка виб’є (Мирний, І, 1954, 161);
Відносив [Микольцьо] її одіж до шафи, держачи в протягнених руках, обережно,.. буцім якусь нечистоту, що боявся, аби нею не покалятися (Март., Тв., 1954, 439);
Хто в болото лізе, той ся покаляє (Номис, 1864, .№ 5993).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покалятися — покаля́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- покалятися — -яюся, -яєшся, док., розм. Забруднитися чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покалятися — ПОКАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. Забруднитися чим-небудь. – Ви трошки покалялися, та нічого. Яшка виб'є (Панас Мирний); Відносив [Микольцьо] її одіж до шафи, держачи в протягнених руках, обережно, .. Словник української мови у 20 томах
- покалятися — Покаля́тися, -ля́юся, -єшся гл. Испачкаться, запачкаться. Словник української мови Грінченка