покат

ПОКА́Т, у, ч., рідко. Те саме, що схил.

Дивні українські яри.. між дубовими та грабовими гаями, що розкішно поросли по крутих покатах та ребрах (Н.-Лев., І, 1956, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покат — пока́т іменник чоловічого роду схил рідко Орфографічний словник української мови
  2. покат — ПОКА́Т, у, ч., рідко. Те саме, що схил. Дивні українські яри .. між дубовими та грабовими гаями, що розкішно поросли по крутих покатах та ребрах (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. покат — СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал. Словник синонімів української мови