покатом
ПОКА́ТОМ, присл., рідко. Похило; протилежне стрімко.
Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю високими, рівними, як стіни, кам’яними скелями та проваллям (Н.-Лев., І, 1956, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покатом — пока́том прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- покатом — ПОКА́ТОМ, присл., рідко. Похило; протилежне стрімко. Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю високими, рівними, як стіни, кам'яними скелями та проваллям (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах