1. Словник української мови в 11 томах

поквапливість

ПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. поква́пливий.

Кукулик з дивною для нього поквапливістю виконав наказ Тетяни Василівни і сідав на своє крісло, потираючи руки (Загреб., День.., 1964, 323);

Мій приятель тепер хутко погнав свого човна, і я ледве поспішав за ним, не розуміючи поквапливості (Досв., Вибр., 1959, 435);

З нервовою поквапливістю витягнув [Крутояр] цигарку і почав черкати сірником (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поквапливість — поква́пливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поквапливість — -вості, ж. Властивість за знач. поквапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поквапливість — ПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. поква́пливий. Кукулик з дивною для нього поквапливістю виконав наказ Тетяни Василівни і сідав на своє крісло, потираючи руки (П. Словник української мови у 20 томах