1. Словник української мови в 11 томах

покиданий

ПОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покида́ти 1-3.

Він вискочив з машини, схопив покидані німецькі автомати — і знову на своє місце (Ю. Янов., І, 1954, 65);

// поки́дано, безос. присудк. сл.

Їхню одежу покидано за борт (Ю. Янов., II, 1958, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покиданий — поки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покиданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покидати 1-3). || покидано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покиданий — ПОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покида́ти 1–3. Він вискочив з машини, схопив покидані німецькі автомати – і знову на своє місце (Ю. Яновський); // поки́дано, безос. пред. Їхню одежу покидано за борт (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах