покладний
ПОКЛА́ДНИЙ, а, е, діал.
1. Запасливий; ретельний, дбайливий.
Господарство в Балабухи велося погано; Балабуха не любив піклуватись ним, бо не був покладний чоловік (Н.-Лев., III, 1956, 123).
2. Відкладений про запас.
— Знаєте що, отче Палладіє! От чорноризці мають покладні гроші й держать їх дурнісінько під спудом, у скринях (Н.-Лев., III, 1956, 380).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покладний — покла́дний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- покладний — -а, -е, діал. 1》 Запасливий; ретельний, дбайливий. 2》 Відкладений про запас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покладний — ПОКЛА́ДНИЙ, а, е, діал. 1. Запасливий; ретельний, дбайливий. Господарство в Балабухи велося погано; Балабуха не любив піклуватись ним, бо не був покладний чоловік (І. Нечуй-Левицький). 2. Відкладений про запас. – Знаєте що, отче Палладіє!... Словник української мови у 20 томах
- покладний — ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Словник синонімів української мови
- покладний — Покла́дний, -а, -е Запасной. Докладний гріш. Подольск. г. Покладні гроші. Шух. І. 51. Словник української мови Грінченка