поклепаний
ПОКЛЕ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поклепа́ти 1.
Сапи і коси поклепані Щойно на плечі зняла [мати] (Гірник, Стартують.., 1963, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поклепаний — покле́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поклепаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поклепати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поклепаний — ПОКЛЕ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поклепа́ти 1. Сапи і коси поклепані Щойно на плечі зняла [мати] (М. Гірник). Словник української мови у 20 томах