1. Словник української мови в 11 томах

поковзом

ПО́КОВЗОМ:

◊ Ві́льним по́ковзом — вільно ковзаючи.

Оглянувшись, він побачив, що з гори вільним поковзом мчить лижа, за нею котиться людина (Трубл., Лахтак, 1953, 149);

Легки́м по́ковзом — легко ковзаючи.

Ішли [бійці] легким поковзом, безшумно, в білих балахонах (Кач., Вибр., 1953, 376);

Тягти́ (тягну́ти і т. ін.) по́ковзом — тягти, волочити по слизькій поверхні.

Били мужики бабу, та потім поковзом тягли (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поковзом — по́ковзом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поковзом — присл. Ковзаючи. Вільним поковзом — вільно ковзаючи. Тягти поковзом — тягти, волочити по слизькій поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поковзом — ПО́КОВЗОМ, присл. Ковзаючи. Дехто не міг утриматися – зривався з санчат і поковзом летів у пухкий сніг, під ноги тим, хто стояв довкола і ждав своєї черги (О. Шугай). (1) Ві́льним по́ковзом – вільно ковзаючи. Словник української мови у 20 томах
  4. поковзом — По́ковзом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поковзом — Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у. Словник української мови Грінченка