покойовий
ПОКОЙО́ВИЙ, а, е, заст. Стос. до покі́й 1.
Запитання .. ошелешило солдата, покойового слугу (Ле, В снопі.., 1960, 199);
// у знач. ім. покойо́вий, вого, ч. Лакей;
// у знач. ім. покойо́ва, вої, ж. Те саме, що покої́вка.
Покойова Хвенька хвалилася, що бариня дуже гнівалася (Мирний, IV, 1955, 236).
Покойо́ва ді́вчина (па́нна) — те саме, що покої́вка.
Покойова дівчина ходила чисто вбрана (Н.-Лев., І, 1956, 251);
Вона вже панна покойова, Уже Марисею зовуть, А не Мариною! (Шевч., II, 1963, 115);
Покойо́ва па́ні — жінка, яка веде чиєсь господарство; економка.
Ксьондз і пані покойова.. поспішають, На відході до покою Слугу закликають (Рудан., Тв., 1959, 211).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покойовий — покойо́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- покойовий — -а, -е, заст. Стос. до покою (у 1 знач.). || у знач. ім. покойовий, -вого, ч. Лакей. || у знач. ім. покойова, -вої, ж. Те саме, що покоївка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покойовий — ПОКОЙО́ВИЙ, а, е, заст. Стос. до покі́й 1. Запитання .. ошелешило солдата, покойового слугу (Іван Ле); // у знач. ім. покойо́вий, вого, ч. Лакей. Ніхто із їхньої старшини теж не попожив покойовим у короля, не був слугою у кардинала (Г. Словник української мови у 20 томах
- покойовий — Покойо́вий і покоє́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покойовий — Покойо́вий, -а, -е Комнатный. Словник української мови Грінченка