1. Словник української мови в 11 томах

поколотися

ПОКОЛО́ТИСЯ¹, ко́леться, док. Вкритися тріщинами в багатьох місцях або розколотися на багато частин.

Долівка в хаті була чорна, з ямами, стеля покололась (Коцюб., І, 1955, 47);

Вже немилосердно пече сонце, вже вітер рве й вихрить над льодами, вже потріскались, покололись вони, але Дніпро не може скинути крижаного покрову, жде (Скл., Святослав, 1959, 86).

ПОКОЛО́ТИСЯ², колю́ся, ко́лешся, док. Уколоти, поранити себе чим-небудь гострим у багатьох місцях.

Дівчина і через ту стерню хутко перейшла, так вправно совгаючи по ній босими ногами, що й не покололась (Л. Укр., III, 1952, 737).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поколотися — поколо́тися 1 дієслово доконаного виду вкритися тріщинами, розколотися поколо́тися 2 дієслово доконаного виду уколоти, поранити себе Орфографічний словник української мови
  2. поколотися — I -колеться, док. Вкритися тріщинами в багатьох місцях або розколотися на багато частин. II -колюся, -колешся, док. 1》 Уколоти, поранити себе чим-небудь гострим у багатьох місцях. 2》 розм. Пройти курс лікування ін'єкціями лікарських речовин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поколотися — ПОКОЛО́ТИСЯ¹, ко́леться, док. Вкритися тріщинами в багатьох місцях або розколотися на багато частин. Долівка в хаті була чорна, з ямами, стеля покололась (М. Словник української мови у 20 томах
  4. поколотися — Поколотися, -лю́ся, -лешся гл. Исколоться, уколоться. Словник української мови Грінченка