1. Словник української мови в 11 томах

покопаний

ПОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покопа́ти.

[Юнак (затурбовано):] Еге-ге! Земля покопана. Забрали зброю… Справа не зовсім добра (Вас., Незібр. тв., 1941, 146);

Гей-гей, воли, воли мої, Воли круторогі! Покопані й поорані Чумацькі дороги (Щог., Поезії, 1958, 435);

Руна зелено-сріблясті, Червоні — при самій землі, Гай у синичому свисті. Покопані картоплі (Рильський, II, 1960, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покопаний — поко́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покопати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покопаний — ПОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покопа́ти. [Юнак (затурбовано):] Еге-ге! Земля покопана. Забрали зброю... Справа не зовсім добра (С. Васильченко); Гей-гей, воли, воли мої, Воли круторогі! Покопані й поорані Чумацькі дороги (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. покопаний — А, -е. Побитий. Обличчя пооране — покопане рубцями від вугрів (ПіК). Словник сучасного українського сленгу