покороблений
ПОКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Який покоробився.
Бійці шарудять покоробленими чобітьми (Гончар, III, 1959, 168);
Головне — знайти серед рівних і гладеньких плиток покороблені, з тріщинами, тобто браковані (Рад. Укр., 24. VI 1961, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покороблений — покоро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- покороблений — див. кривий Словник синонімів Вусика
- покороблений — -а, -е. Який покоробився. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покороблений — ПОКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Який покоробився. Бійці шарудять покоробленими чобітьми (О. Гончар); Головне – знайти серед рівних і гладеньких плиток покороблені, з тріщинами, тобто браковані (з газ.). Словник української мови у 20 томах