1. Словник української мови в 11 томах

покрапати

ПОКРА́ПАТИ, покра́паю, покра́паєш і покра́плю, покра́плеш, док.

1. неперех. Крапати якийсь час (про дощ).

— Літо зійде — дощ не покрапає (Гончар, Тронка, 1963, 61).

2. перех. Вкрити щось краплями чого-небудь.

Як гарно ложку ніс [батько] до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно (Довж., Зач. Десна, 1957, 478).

3. перех., перен. Вкрити якусь поверхню чим-небудь дрібним у багатьох місцях.

— Збудую [хату], уже й майстрів договорив, обсаджу тополями й вишнями. Старенькій матері звелю покрапати навколо запашними квітками (Головко, І, 1957, 69).

ПОКРАПА́ТИ, а́є, недок. Крапати потроху або час від часу (про дощ).

Ніч… темно… дощ покрапає… (Хотк., Довбуш, 1965, 301).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрапати — покра́пати 1 дієслово доконаного виду крапати якийсь час покра́пати 2 дієслово доконаного виду вкрити краплями покрапа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покрапати — I покрап`ати-ає, недок. Крапати потроху або час від часу (про дощ). II покр`апатипокрапаю, покрапаєш і покраплю, покраплеш, док. 1》 неперех. Крапати якийсь час (про дощ). 2》 перех. Вкрити щось краплями чого-небудь. 3》 перех., перен. Вкрити якусь поверхню чим-небудь дрібним у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрапати — ПОКРАПА́ТИ, а́є, недок. Крапати потроху або час від часу (про дощ). Ніч... темно... дощ покрапає... (Г. Хоткевич). ПОКРА́ПАТИ, покра́паю, покра́паєш і покра́плю, покра́плеш, док. 1. Крапати якийсь час (про дощ). – Літо зійде – дощ не покрапає (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. покрапати — Покрапа́ти, -па́ю, -єш гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Чуб. V. 851. Став покрапать дощ. Драг. 424. --------------- Покрапати, -паю, -єш гл. Покапать. Словник української мови Грінченка