1. Словник української мови в 11 томах

покрасивілий

ПОКРАСИВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до покрасиві́ти.

Тепер осінні зорі наливали щастям очі Марійки, м’яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей (Стельмах, II, 1962, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрасивілий — покрасиві́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. покрасивілий — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до покрасивіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрасивілий — ПОКРАСИВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. до покрасиві́ти. Тепер осінні зорі наливали щастям очі Марійки, м'яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах