1. Словник української мови в 11 томах

покреслений

ПОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покре́слити 2, 3.

На широкій панелі, покресленій крейдою, дівчатка ганяли по квадратиках черепок (Панч, Ерік.., 1950, 51);

Видний довго й уважно роздивлявся товсті листи, покреслені лініями (Досв., Вибр., 1959, 296);

Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя, з чолом, покресленим дрібними зморшками (Шовк., Інженери, 1956, 11);

Рукописи були неймовірно покреслені, з боків дрібним почерком написано численні вставки (Донч., VI, 1957, 637);

// покре́слено, безос. присудк. сл.

Цього разу лист заклеєно міцно. Ще й покреслено рисочками по заклеєному (Мушк., День.., 1967, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покреслений — покре́слений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покреслений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покреслити 2), 3). || покреслено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покреслений — ПОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покре́слити 2, 3. На широкій панелі, покресленій крейдою, дівчатка ганяли по квадратиках черепок (П. Словник української мови у 20 томах