покривдити
ПОКРИ́ВДИТИ, джу, диш, док., перех. Зробити комусь кривду (у 1 знач.); несправедливо поставитися до когось, чогось.
Скільки покривдив [писар] бідних людей — страх! (Вас., І, 1959, 96);
— Той третій брат, що ніби вас покривдив, Хоч він не дише холодом ніколи, Іде до вас, бо чув, що вам так прикро, І хоче сам побачитися з вами (Крим., Вибр., 1965, 204);
[Журейко:] Всі бачили, як він Цю дівчину в селі хотів покривдить, А брат обстав, то він його убив (Коч., П’єси, 1951, 40);
// чим, розм. Дати чогось менше, ніж належить.
— Та ще й спецодягом нас покривдили, — скаржливо бубонить він до Петра (Гончар, Тронка, 1963, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покривдити — покри́вдити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покривдити — -джу, -диш, док., перех. Зробити комусь кривду (у 1 знач.); несправедливо поставитися до когось, чогось. || чим, розм. Дати чогось менше, ніж належить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покривдити — ПОКРИ́ВДИТИ, джу, диш, док., кого, що. Зробити комусь кривду (у 1 знач.); несправедливо поставитися до когось, чогось. Скільки покривдив [писар] бідних людей – страх! (С. Словник української мови у 20 томах
- покривдити — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
- покривдити — Покривдити, -джу, -диш гл. Обидѣть. Гріх їм буде, що сироту покривдили. Словник української мови Грінченка