1. Словник української мови в 11 томах

покровителька

ПОКРОВИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн., рідко. Жін. до покрови́тель.

Діва вважалася покровителькою міста, великою богинею землі, води, усього тваринного і рослинного царства, володаркою всякого життя (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покровителька — покрови́телька іменник жіночого роду, істота покрови́телька іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. покровителька — -и, книжн., рідко. Жін. до покровитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покровителька — ПОКРОВИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн., рідко. Жін. до покрови́тель. Діва вважалася покровителькою міста, великою богинею землі, води, усього тваринного і рослинного царства, володаркою всякого життя (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах