покроєний
ПОКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покро́їти.
*Образно. Молодий, красивий Іван, голубоокий, добре покроєний та міцно збитий, нічого не відповідає на запитання (Ю. Янов., IV, 1959, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покроєний — покро́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- покроєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покроїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покроєний — ПОКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покро́їти. * Образно. Молодий, красивий Іван, голубоокий, добре покроєний та міцно збитий, нічого не відповідає на запитання (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах