покружити
ПОКРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док. Кружити якийсь час.
Покружив я, покружив коло хати та й натрапив на стежку до греблі (Вовчок, VI, 1956, 261);
З неба хмаркою промчиться [травень] В буйних порослях пшениці, В яблуневому гіллі Пошумує та покружить, — І дощем рясним та дужим Припадає до землі (Гірник, Сонце.., 1958, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покружити — покружи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покружити — -ружу, -ружиш, док. Кружити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покружити — ПОКРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док. Кружити якийсь час. Покружив я, покружив коло хати та й натрапив на стежку до греблі (Марко Вовчок); З неба хмаркою промчиться [травень] В буйних порослях пшениці, В яблуневому гіллі Пошумує та покружить, – І дощем рясним та дужим Припадає до землі (М. Гірник). Словник української мови у 20 томах