1. Словник української мови в 11 томах

покрутнути

ПОКРУТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до покрути́ти 1.

Як скінчив [танцювати] з Мар’янкою, то покрутнув її ще раз так, що аж юпчина вгору майнула (П. Куліш, Вибр., 1969, 292);

Наум тільки покрутнув головою, обтер слізку рукавом та й вп’ять понурив голову і мовчить (Кв.-Осн., II, 1956, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрутнути — покрутну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. покрутнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до покрутити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрутнути — ПОКРУТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Однокр. до покрути́ти 1. Як скінчив [танцювати] з Мар'янкою, то покрутнув її ще раз так, що аж юпчина вгору майнула (П. Куліш); Наум тільки покрутнув головою, обтер слізку рукавом та й вп'ять понурив голову і мовчить (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. покрутнути — Покрутнути, -ну, -ниш гл. Крутнуть. Дід... ус покрутнув. Рудч. Ск. І. 131. Словник української мови Грінченка