1. Словник української мови в 11 томах

покупниця

ПОКУПНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до покупе́ць.

— Спитайте козачку Ельмас. Олена по-нашому, — нашвидку кинула покупниця і пірнула в юрбу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покупниця — -і. Жін. до покупець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покупниця — покупни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. покупниця — ПОКУПНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до покупе́ць. – Спитайте козачку Ельмас. Олена по-нашому, – нашвидку кинула покупниця і пірнула в юрбу (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах