покільчений

ПОКІ́ЛЬЧЕНИЙ, а, е. Який покільчився.

Щоб покільчене насіння та молоді сходи не загинули від приморозків і великих дощів, грядки накривають матами з соломи чи очерету або рогожами (Озелен. колг. села, 1955, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покільчений — -а, -е. Який покільчився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покільчений — покі́льчений прикметник Орфографічний словник української мови
  3. покільчений — ПОКІ́ЛЬЧЕНИЙ, а, е. Який покільчився. Щоб покільчене насіння та молоді сходи не загинули від приморозків і великих дощів, грядки накривають матами з соломи чи очерету або рогожами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах